Дефіцит міді та зростання вартості проєктів визначають перспективи гірничодобувної галузі
Обмеженість пропозиції міді та зростання вартості нових шахт були центральними темами Глобальної конференції Goldman Sachs з металів і гірничодобувної галузі, що відбулася в Лондоні 21 жовтня 2026 року. Доповідачі заявили, що з очікуваного приросту пропозиції міді на 3 млн тонн у 2025–2026 роках було забезпечено лише близько 700 тис. тонн, тоді як понад 1,5 млн тонн надійшло до запасів США на тлі накопичення товару через мита. Серед перешкод для появи нових обсягів вони назвали зниження вмісту металу в руді, тривалі процедури отримання дозволів і капітальні витрати на нові проєкти з нуля, що перевищують 30 000 доларів за тонну.
Керівники First Quantum, Lundin Mining, Teck Resources, Antofagasta, Freeport-McMoRan та Ivanhoe Mines розповіли про плани збільшення виробництва переважно завдяки наявним активам, партнерствам і технологіям. First Quantum повідомила, що можливе відновлення роботи Cobre Panamá і надалі залежить від офіційної угоди; компанія просуває проєкт Taca Taca, але пов’язує остаточне інвестиційне рішення зі зміцненням фінансової спроможності. Lundin планує до кінця року ухвалити рішення щодо першого етапу Vicuna, капітальні витрати на який іще переглядаються. Teck наголосила на потенціалі зростання завдяки об’єднанню Quebrada Blanca і Collahuasi, тоді як Antofagasta очікує, що розширення Centinela вийде на повну потужність у 2028 році.
Freeport випробовує технології вилуговування, щоб збільшити виробництво на чинних підприємствах. Ivanhoe переглядає план розробки Kamoa-Kakula після перебоїв у роботі та зберігає довгострокову ціль — понад 500 тис. тонн міді на рік. Загалом керівники заявили, що напруженість на ринку міді зумовлена дефіцитом пропозиції, яку важко наростити, а не лише посиленням попиту з боку кінцевих споживачів. Для трейдерів прогноз свідчить про тривалу підтримку цін з боку пропозиції, однак затримки проєктів, операційні ризики та зміни запасів можуть спричиняти волатильність.
Neutral
Коментарі конференції структурно сприяють зростанню цін на мідь: прогнозоване збільшення пропозиції виявилося значно нижчим за очікування, запаси в різних регіонах змінюються нерівномірно, а нові проєкти стикаються з високими витратами, затримками в отриманні дозволів і ризиками реалізації. Такі умови можуть підтримувати премію за ризик постачання та спонукати трейдерів купувати на падінні цін у разі перебоїв. Однак це добірка прогнозів компаній, а не новий підтверджений шок пропозиції чи узгоджена зміна прогнозів виробництва. Кілька проєктів досі перебувають на етапі розробки, а розширення або технологічні вдосконалення можуть з часом збільшити пропозицію. На ціни міді також впливатимуть ширші чинники, як-от попит у Китаї, глобальне економічне зростання, долар США та дані про запаси. У короткостроковій перспективі конференція може посилити оптимістичне позиціонування, але навряд чи сама по собі визначить напрямок ринку; важливі етапи окремих компаній і перебої на шахтах можуть підвищити волатильність. У довгостроковій перспективі обмежена кількість проєктів у розробці та повільне освоєння шахт свідчать на користь більш напруженого ринку, тоді як успішне розширення наявних підприємств і відновлення їхньої роботи можуть пом’якшити цей прогноз. Оскільки новина переважно повторює відомі галузеві теми й не створює прямого каталізатора для криптоактивів, її загальний вплив на крипторинок є нейтральним.