Криптовалютні маркетмейкери стикаються з браком довіри та прогалинами в регулюванні
Криптовалютні маркетмейкери переживають кризу довіри, оскільки в галузі бракує чітких стандартів, які визначали б, що таке добросовісний маркетмейкінг. Деякі компанії використовують цей термін, щоб приховати маніпулювання цінами або штучне створення обсягу торгів, посилюючи недовіру трейдерів до маркетмейкерів. Така поведінка відрізняється від справжнього маркетмейкінгу, який забезпечує ліквідність завдяки двостороннім котируванням і може сприяти безперебійній роботі ринків.
На відміну від традиційних фондових ринків, на криптовалютних ринках часто немає прозорих договорів, вимог до допуску й чітко визначених обов’язків маркетмейкерів. Занепокоєння посилюють непублічні угоди між емітентами токенів і торговельними компаніями, а також те, що біржі самі виконують функції маркетмейкерів. У статті зазначається, що виставлення ордерів за власні кошти саме по собі не є незаконним, а часта зміна чи скасування ордерів може бути частиною звичайного управління ризиками.
Південнокорейський випадок ілюструє ризики нечітких правил: у 2021 році регулятори спочатку запропонували накласти на дев’ять компаній із торгівлі цінними паперами штрафи на загальну суму 48,7 млрд вон (близько 35 млн доларів) через їхні ордери в межах маркетмейкінгу. У 2022 році влада дійшла висновку, що компанії не порушували закон, після року, протягом якого маркетмейкери залишали ринок. У статті стверджується, що крипторегуляторам слід оцінювати реальний намір здійснювати торги, дотримання договорів і вимог до управління ризиками, наявність двосторонніх котирувань і те, чи зменшує така діяльність ризик, а не покладатися лише на рівень скасування ордерів. Чіткіші стандарти могли б допомогти відновити довіру та підтримати ліквідність ринку.
Neutral
У статті йдеться про структурну проблему та обґрунтовується потреба в чіткіших правилах; у ній не описано нових заходів примусового виконання, змін фундаментальних характеристик токенів чи негайних зрушень ринкової ліквідності. Тому очікуваний прямий вплив на загальний рівень цін на криптоактиви є нейтральним.
У короткостроковій перспективі трейдери можуть і надалі обережно ставитися до ліквідності нещодавно доданих до лістингу або малоторгованих токенів. Побоювання, що добросовісну діяльність із підтримання ринку можуть сприйняти як маніпулювання, також можуть посилити увагу до глибини книги ордерів, спредів і раптових змін обсягу торгів. Якщо маркетмейкери підуть з ринку через регуляторну невизначеність, спреди деяких активів можуть розширитися, прослизання — зрости, а коливання цін — стати різкішими. Однак стаття не підтверджує, що такий негайний відхід відбувається на крипторинках загалом.
У довгостроковій перспективі чіткі стандарти, що послідовно застосовуються, можуть допомогти відрізнити справжнє забезпечення ліквідності з обох боків ринку від маніпулятивної діяльності. Це може зміцнити довіру, заохотити відповідальних маркетмейкерів до участі та сприяти впорядкованішій торгівлі. Справа щодо цінних паперів у Південній Кореї є повчальним прикладом: спочатку регулятори запропонували значні штрафи, але згодом не виявили порушень, тоді як діяльність із підтримання ринку була перервана на час перевірки. Цей випадок показує, як неоднозначні правила можуть порушувати ліквідність, навіть якщо зрештою не встановлено, що компанії діяли незаконно. Трейдерам варто стежити за роз’ясненнями регуляторів, повідомленнями бірж, спредами, глибиною книги ордерів і якістю обсягів торгів. Імовірний вплив залежатиме від того, чи зможуть майбутні правила захистити цілісність ринку, не відлякуючи добросовісних постачальників ліквідності.