Переговори про мир між Ізраїлем та Іраном зайшли в глухий кут, оскільки шанси падають на криптопрогнозних ринках
Представники США заявляють, що переглядають останню пропозицію Ірану, у той час як мирні переговори між Ізраїлем та Іраном зайшли в глухий кут. На крипто-прогнозних ринках, пов’язаних із «постійною мирною угодою Ізраїль–Іран», контракт на переговори 30 квітня впав приблизно до 0,7% ТАК з 3% днем раніше. З урахуванням кількох днів, результат 30 квітня виглядає майже «зрівняним», із рухом ціни приблизно ~2 пункти.
Контракт на 30 червня близько 9% ТАК, що залишає розрив в 8 пунктів порівняно з 30 квітня, натякаючи на певний простір для прогресу протягом наступних двох місяців. Але загальний сентимент залишається слабким. Контракт щодо блокади Ормузької протоки впав до 60,5% ТАК з 72%, що вказує на зниження довіри до деескалації в короткостроковій перспективі.
Ліквідність у ринках щодо мирної угоди тонка: сумарний 24-годинний обсяг за номінальною вартістю становить близько $24 607, але фактично було торговано лише близько $1 216 у USDC — тож невеликі ордери можуть змінювати ціни. Для порівняння, ринок блокади демонструє набагато вищу активність — близько $95 253 USDC було обернено.
Трейдери тлумачать затримку США з відповіддю на пропозицію Ірану як ведмедячий сигнал для невідкладних мирних переговорів між Ізраїлем та Іраном. Потенційним каталізатором може стати наступний раунд переговорів в Ісламабаді, оновлення можуть надійти від президента Трампа або міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі. Крипто-трейдери можуть очікувати підвищеної волатильності навколо будь-якої офіційної заяви, але базовий сценарій залишається низькими шансами на швидкий дипломатичний прорив.
Bearish
Песимістично, оскільки ключовий пов'язаний із крипто індикатор — шанси на постійну мирну угоду між Ізраїлем та Іраном — різко впав, а контракт на 30 квітня фактично стабілізувався. Мала ліквідність USDC на ринках угоди про мир збільшує ймовірність швидких цінових коливань, але напрям залишається негативним: трейдери відкидають можливість короткострокового дипломатичного прориву. Тим часом охолодження контракту щодо блокади Ормузької протоки з 72% до 60,5% свідчить, що очікування деескалації слабшають, а не посилюються.
У короткостроковій перспективі будь-яка відсутність нових позитивних сигналів (наприклад, затримка з відповіддю США) утримує геополітичний ризик на високому рівні й, ймовірно, підтримає низькі ймовірності мирної угоди. Волатильність може різко зрости, якщо Трамп або Аббас Арагчі зроблять чіткі заяви, оскільки контракти можуть швидко переоцінюватися в умовах низької ліквідності. У довгостроковій перспективі розрив між шансами на 30 червня та 30 квітня свідчить, що переговори все ще можуть мати шлях пізніше, але поточне ціноутворення натякає, що цей шлях невизначений.