Петро Каже, Що Добування Біткойна в Колумбії Має Бути Без Викопного Палива, Посилається на Кліматичний Ризик і Місця в Карибському Регіоні

Президент Колумбії Густаво Петров каже, що видобуток біткоїна має бути екологічним, і попереджає, що залежність від викопного палива може спричинити «глобальне потепління та кліматичний колапс». Він стверджує, що чиста енергія може привабити інвестиції, наводячи приклад Парагваю, де електроенергія здебільшого виробляється гідроенергетикою, що забезпечує низьку ціну електроенергії (близько 0,037–0,050 дол. США/кВт·год) і який, за звітами, знаходиться близько до верхівки світового хешрейту. Петров також вказує на недавню заборону майнінгу біткоїна у Венесуелі після енергетичної кризи, натякаючи водночас, що Колумбія все ще могла б майнити поблизу потужностей генерації, де електроенергію важко транспортувати через інфраструктурні обмеження. Він пропонує потенційні місця для майнінгу у карибських містах Колумбії: Санта-Марта, Ріохача та Барранкілья. У статті посилаються на звіт Hashrate Index за 2026 рік про майнінг у Латинській Америці, який відзначає розвиток у таких країнах, як Парагвай, Бразилія, Болівія, Аргентина, Венесуела та Сальвадор, але не згадує Колумбію — подаючи її як «невипробувану територію», яка наразі не має умов для масштабування. Для криптотрейдерів ключовий висновок — це політико‑кліматичний наратив накладений на економіку майнінгу біткоїна: якщо регулятори або політичні меседжі відсунуть використання викопного палива, сприймані експлуатаційні витрати та довгострокові очікування щодо пропускної спроможності мережі можуть змінитися, впливаючи на сентимент щодо BTC та ціноутворення ризику.