Великобританія ухвалила Property (Digital Assets) Act 2025 — криптовалюти визнані приватною власністю
Велика Британія ухвалила Property (Digital Assets etc.) Act 2025, яка отримала Королівську санкцію 2 грудня 2025 року і набрала чинності негайно. Закон визначає криптовалюти (включно з Bitcoin і стейблкоїнами) як окрему третю категорію особистої власності за англійським правом для Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Він не робить крипто законним платіжним засобом і не змінює податкові правила, ліцензування бірж або правила AML — регулятори та податкові органи зберігають ці повноваження. Закон кодифікує попередні прецедентні рішення common law, які розглядали крипто як власність, і надає більш чітку статутну основу для судів у питанні надання засобів правового захисту, таких як накази про замороження, вилучення та реституцію у випадках крадіжки, шахрайства, відмови платформи, банкрутства або поділу спадщини. Для трейдерів закон покращує правову визначеність щодо кастодіального зберігання, відновлення активів та претензій кредиторів, що може зменшити правову невизначеність щодо права власності на активи та підтримати випадки використання токенізації. Однак він також може посилити доступ кредиторів і процедур банкрутства до ончейн- та кастодіальних утримань. Загалом, Акт посилює майнові права на цифрові активи та створює міцнішу правову основу для майбутніх регуляторних і комерційних змін на крипторинку Великої Британії.
Neutral
Закон підвищує юридичну ясність, визнаючи крипто як приватну власність та кодифікуючи засоби захисту (замороження, вилучення, відшкодування). Така ясність зазвичай підтримує довіру ринку та кастодіальні послуги, що може бути позитивним у середньостроковій перспективі, оскільки інституційна участь і випадки використання токенізації стануть юридично менш ризиковими. Водночас закон не змінює монетарні, податкові чи AML‑режими та може збільшити претензії кредиторів і вимоги у справах про неплатоспроможність щодо криптовалютних активів, що може створити тиск на продаж у певних ончейн‑подіях (банкрутства, ліквідації). Короткострокова цінова реакція, ймовірно, буде обмеженою, оскільки закон формалізує існуючу судову практику замість введення нових економічних стимулів. У довгостроковій перспективі чистий ефект має бути трохи позитивним для прийняття та інституційних кастодіальних рішень, тоді як локальний вниз‑тиск може виникати, коли кредитори будуть реалізовувати свої претензії або під час процедур неплатоспроможності.